Книга Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти - Дарка Озерна Yakaboo Publishing (9786177544622)

Реалістично про старшання у новій книзі Дарки Озерної "Книжка для дорослих. Як старшати; але не старіти"; яка стала третьою у серії "Оптимістично про здоров’я".

Власне; в нашому інформаційному просторі життя всіх людей; старших навіть за 35 років; малопомітне. Чим живуть "дорослі"? А це правда; що старші люди всі хворі; занудні; несучасні; не хочуть сексу і не подобаються собі в дзеркалі?.. Ні; неправда. Давно на часі переглянути ставлення до віку; старіння; старшання; хронічних хвороб. При чому не просто "взяти і перестати хворіти"; а збагнути; що з нами відбувається; які є ризики та можливості в кожного віку; та продовжити старшати; та не старіти.

"Книжка для дорослих. Як старшати; але не старіти" в цьому допоможе. В ній йде мова про чинники; що сповільнюють чи прискорюють старіння; про запобігання серцево-судинним хворобам та раку; життя з діабетом та хворобами легень й кишківника; піклування про тіло від очей до кісток; психічний добробут; загальні та специфічні поради з харчування; про менопаузу; ерекцію; секс; й те; як жити довго і щасливо. Тільки без магії й чарівних пігулок.

Дарка Озерна; як завжди легко; науково й доказово; з цитатами Оксани Забужко; Євгенії Кузнецової; Сергія Жадана; Юрія Іздрика; Патріарха Юрія Андруховича; Івана Семесюка та Леся Подерв’янського дає відповіді на неочікувані та провокативні питання:

• Чи є підґрунтя в мему про "склянку води на старості" та який зв’язок може бути між зневодненням та маячінням?
• Яким зморшкам можна запобігти; а які розгладити; як вам того хочеться?
• Чому бути солодкими пиріжечками після сімдесяти – дуже навіть добре?
• Чому варто подарувати батькам кілька секс-іграшок?
• Чи рятують кросворди від деменції?
• Чому дуже немолода сусідка вважає вас повією?
• Чому від корисних яблук та гарбуза у вас болить живіт?
• Чому дарувати пляшку червоного – сексі; а коробку цукерок – ні?

Книжку доповнюють вже традиційні ілюстрації від Ольги Дегтярьової.

Відгуки про книжку

Футурологи кажуть (нуок; не всі; але Андрій Длігач у мене в ефірі точно казав); що людство все більш інфантилізується. І тому йому все цікавіше читати про дорослішання і старшання. Особливо якщо дізнаєшся; що дорослий і старший — не обов'язково дорівнює (виявляється!) старий і немічний. І тут найцікавіше (пам'ятаєте чиєсь "стиль суперечки важливіший за предмет суперечки"?) — мені важливо; з якою інтонацією мені повідомляють навіть найцікавішу і найважливішу для мене інформацію. Адже часто-густо наук-поп; який пояснює людині як працює її біологічна машинка; грішить інтонацією менторсько-поблажливою: "все це гормони"; "ви всі наїйвні романтичні дурники; все це хімія"; "любов це хвороба" і оце от все... Мені особисто таке "інтонування" заважає читати навіть найцікавішу інформацію. Дарина Озерна — і це відчувається кожному рядку цієї книжки — поважає той простий і не очевиний факт; що живі люди — живі. І при цьому по-дорослому тверезо і раціонально "розкладає по поличках" важливі речі. Думаю у цьому секрет такого приємного читання цієї книжки. Призволяйтеся :)

Роман Коляда; радіо та телеведучий; композитор; автор музичних портретів людей

Читаючи цю книжку я відчувала полегшення; що трохи дивно для книжки з такою кількістю сумної статистики. А втім це відчуття мене не полишає; бо я читаю; і чую дорослий голос; позбавлений специфічного пострадянського намагання всім сподобатись; сховатися за нагромадженням приголомшливих цитат; перестрахуватися посиланням на авторитет; я чую інтонації внутрішньої свободи; які сприймаєш як норму у нескалічених вторинним статусом мовах; але які все ще впадають в око; коли читаєш нехудожні тексти українською. Це внутрішня свобода; яку тільки володіння усім діапазоном мови — включно з анекдотами і застільними жартами; своїми; сучасними; цитатами і натяками; жаргоном; — і дає. Це внутрішня свобода; яку помічаєш; бо Дарія Озерна пише про проблеми суспільства; як от алкоголізм чи невміння давати собі раду з емоціями та сімейними негараздами; без знеособлення; аж до особистих прикладів. Так пишуть в неприсоромлених культурах; так пишуть; коли це суспільство справді твоє і нічиєї на світі санкції не потрібно; щоби чесно з ним розмовляти.

Оксана Форостина; видавчиня; письменниця; журналістка

Колись я думала; що в 40 років людина невідомо для чого живе; якщо вона не ВЕЛИЧНА! А це; погодьтеся; світить не усім. В 40 років; особливо якщо ти жінка; тебе фактично нема. Момент; коли тебе не помічають як із космосу; так і тут; на землі. Хто здєсь?

Але зараз мені 48 і я усвідомлюю; наскільки важливо добре знати себе; турбуватися про те; щоб якість мого життя; мислення; вигляду була на гідному рівні доооовгі роки. І це залежить від мого здоров'я; що напряму залежить від того; як я сплю; що я їм; скільки п'ю; як я реагую на виклики і проблеми; які люди моєї сили та оточення; що мене підсилює; смішить; надихає і врівноважує; як фізичне навантаження допомагає впоратися з загальножиттєвим. Взагалі щоб довше не почуватися старою; треба раніше відчути себе дорослою людиною; котра відповідає за своє життя; і спробувати робити це із задоволенням. Іронічно; легко; доказово про прості зміни; які можуть значно поліпшити наше життя; вживаймо книгу і помірні дози алкоголю; а не фуфломіцини і бухло.

Лариса Денисенко; письменниця; правозахисниця